Що таке верифікація та як уряд відіб’є в шахраїв і “мертвих душ” 5 млрд. грн. соцвиплат

Міністерство фінансів України вперше за роки незалежності починає комплексну системну перевірку (верифікацію) одержувачів соціальних виплат. Про це сьогодні повідомила журналістам глава Мінфіну Наталія Яресько на презентації проекту верифікації.

Що таке верифікація й навіщо вона

“Верифікація – це в жодному разі не скасування соцвиплат. Вона не загрожує чесним громадянам. Наша мета – виявити шахраїв і тих, хто явно не має права на отримання такої соціальної допомоги. Верифікація не створить дискомфорту громадянам”, – запевнила Яресько.

Вона повідомила, що 2015 року Мінфін вже провів “пілотний” проект щодо переселенців, який дозволив зберегти бюджету країни понад 1 мільярд гривень, що отримувалися за допомогою незаконних схем.

“Ми знайшли 1800 осіб, які отримують допомогу, в яких були паспорти, де було зазначено, що їм від 100 до 120 років. Навіть в Україні це неможливо”, – сказала Яресько, підкреслюючи, що ці переселенці навіть не помітили “пілотний” проект Мінфіну.

Посилаючись на досвід подібних регулярних перевірок в інших країнах, Яресько повідомила, що в деяких країнах після верифікації виявлено до 30% некоректних виплат.

Міністр підкреслила, що, з урахуванням витрат Пенсійного фонду, в 2016 році держава витратить понад 350 мільярдів гривень за всіма програмами соціальної підтримки, тому дуже важливо, щоб в умовах обмежених можливостей бюджету соціальну допомогу отримували ті, хто її дійсно потребує.

“Сьогодні Україна має обмежений фінансовий ресурс і повинна дуже чітко використовувати цей ресурс саме на підтримку тих громадян, які дійсно потребують такої підтримки. Якщо ж ми використовуємо обмежений ресурс не для справжніх людей – це не справедливо. Наша мета – не зменшення видатків, а збільшення їх ефективності та адресності”, – цитує міністра фінансів УНІАН.

Як проходитиме верифікація

На презентації проекту було зазначено, що для підвищення ефективного використання бюджетних коштів у грудні 2015 року за ініціативи Мінфіну Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, що створюють підґрунтя для проведення верифікації всіх отримувачів соціальних виплат та допомоги від держави.

На презентації про механізм проведення верифікації розповів заступник міністра фінансів Роман Качур зазначив: “Співпрацюючи в рамках процесу верифікації з банками, Міністерство фінансів буде запитувати лише мінімальний набір даних про отримувачів соціальних виплат, що буде використовуватись у роботі як службова конфіденційна інформація”.

Згідно з документами, Нацбанк, Пенсійний фонд і фонди державного страхування, банки, інші установи та організації надаватимуть Мінфіну дані про одержувачів субсидій, пільг, зарплат, пенсій та інших видів соцдопомоги, які виплачуються з центрального і місцевого бюджетів.

Глава Мінфіну Наталія Яресько зазначила, що верифікація не передбачає штрафи, а передбачає лише аналіз даних, отриманих з різних джерел.

За її словами, при виявленні відхилень Мінфін повідомить про них відповідне профільне міністерство, яке надавало пільгу, і вже воно прийме рішення про призупинення тих чи інших виплат.

Уже до 10 березня Міністерство фінансів зможе надати перші рекомендації щодо відповідності отримувачів коштів профільним міністерствам, а завершення процесу верифікації очікується в середині 2016 року, інформує прес-служба Мінфіну.

Очікувана віддача від ревізії та сумніви з цього приводу

За оцінками Міністерства фінансів, верифікація соціальних програм у 2016 році зекономить 5 млрд. грн. бюджетних коштів.

“У мене великі сумніви, що їх (5 млрд. грн.) вийде зібрати. Мінсоцполітики в якості ефекту від верифікації бачило максимум кілька сотень мільйонів гривень”, – прокоментував заяви Мінфіну перший заступник міністра фінансів в 2014-2015 роках Ігор Уманський.

Для необхідного ефекту потрібно, щоб усі системи адміністрування соціальних виплат і бази даних зіставлялися між собою. В ідеалі для цього потрібна єдина система обліку одержувачів соцвиплат, пише “Економічна правда“.

“Верифікація дасть ефект в тому випадку, якщо вийде з’ясувати, що одержувача субсидій не існує, що він” мертва душа”, – зазначає Уманський.

Зараз, за ​​його словами, найчастіше все інакше. Наприклад, в одній базі вказано – Іванов Іван Іванович без ідентифікаційного коду. Людей з такими ініціалами в країні може бути чимало, і без ідентифікаційного коду неможливо зіставити це ім’я з ім’ям в іншій базі.

А вичистити соціальні програми від цих випадків вийде тільки після накладення баз даних одна на одну.

Пряме відношення до верифікації мають два міністерства – соціальної політики і фінансів. Поки в них різні погляди на те, як її потрібно проводити.

Зараз, зазначає в розмові з “ЕП” перший заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко, існує понад сто видів соціальних виплат. На центральному рівні адмініструються дві бази даних їх одержувачів – інвалідів і переселенців. Ще понад десяти баз ведуть місцеві органи влади.

“Найбільша складність – забезпечити Мінфіну доступ до всіх даних. Ми працюємо над тим, щоб “підняти” місцеві бази даних на центральний рівень і передати цю інформацію Міністерству фінансів”, – говорить Шевченко.

Мінфін бачить вирішення питання по-іншому. “Нам досить, щоб система працювала в режимі офлайн. Такий режим спрощує вимоги до програмного забезпечення і дозволяє приступити до верифікації вже в 2016 році”, – каже джерело в Кабміні.

“У першу чергу, нам потрібна інформація від Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, казначейства і Державної фіскальної служби. Далі будемо підтягувати МВС, яке володіє паспортними даними та даними про одруження. Останні дозволять верифікувати допомогу домогосподарствам”, – розповідає джерело “ЕП”.

Ще одне питання – хто буде верифікатором на практиці. Якщо Мінфін приймає рішення про те, що виплата відбулася незаконно, і передає справу в регіональні органи Мінсоцполітики для застосування санкцій, то виникає проблема: ці органи не матимуть доступу до всієї інформації про порушника.

“На відміну від Мінфіну, в Мінсоцполітики немає доступу до банківської таємниці”, – каже Василь Шевченко.

Окремий головний біль верифікаторів – переселенці зі Сходу й Криму, яких дуже просто реєструвало Мінісоцполітики.

Відомо, що у зв’язку з анексією Криму і війною на Донбасі в Україні станом на 1 лютого 2016 року взято на облік понад 1,7 млн. вимушених ​​переселенців.

“Коли вирішували, як проводити виплати переселенцям, то всі процедури були заточені на те, щоб надавати допомогу в спрощеному порядку, без купи документів. Спрощений порядок створює більше можливостей для зловживань”, – пояснив “ЕП” співрозмовник із Міністерства соціальної політики.

У цій історії є й інший ракурс, про який пише “Економічна правда”, – не зовсім офіційний.
“Мертві душі” і зловмисники, безумовно, є, але так чи інакше всі ці схеми були “у веденні” Мінсоцполітики. У неформальних розмовах верифікацію розглядають не тільки як спосіб очищення соціальних видатків бюджету, а й як спробу втрутитися в тіньові потоки цього відомства.

Читайте також:
Майже половина “переселенців”, які отримують допомогу Києва,
живуть в ОРДЛО, – голова СБУ

Яценюк узявся за липових переселенців. Волонтери пропонують лайфхак