Житомирська облрада вимагає скасувати закон Ківалова-Колесніченка

Фото "Волинські новини"

 

Житомирська обласна рада звернулася до президента, прем’єр-міністра та Верховної Ради з вимогою скасувати закон “Про засади державної мовної політики” як такий, що спровокував мовний сепаратизм і суперечить Конституції.
Окрім того, депутати облради вимагають створити в уряді орган, який регулюватиме державну мовну політику, повідомляє “Портал мовної політики”.

Як зазначається у зверненні, “розвиток подій в Україні показав, що закон «Про засади державної мовної політики» став подразником та провокатором мовного сепаратизму в країні”.

“Обласні й міські ради східних і південних областей на його основі прийняли рішення про запровадження російської мови як офіційної на своїх територіях. Ці території стали об’єктом територіальних зазіхань Росії під час інформаційної та військової агресії навесні 2014 року”,  – нагадують автори документа.

І додають, що зміст багатьох статей так званого закону Ківалова-Колесніченка “суперечить статті 10 Конституції України та рішенню Конституційного Суду від 1999 року й перешкоджає українцям реалізовувати своє конституційне право в частині використання, поширення, пропагування державної української мови”.

У зв’язку з цим, Житомирська рада вимагає: ухвалити державну програму з відродження й упровадження української мови в усі сфери державного і суспільного життя або відновити дію указу президента “Про Концепцію державної мовної політики”; скасувати “закон Ківалова-Колесніченка”; створити в уряді спеціальний орган з питань регулювання державної мовної політики.

Аналогічне звернення ухвалила й Житомирська міська рада.

Приводом для звернення став проект “Концепції розвитку української мови як державної в Житомирській області”, який розробила створена при гуманітарній громадській раді Житомирської облдержадміністрації комісія з питань функціонування та подальшого впровадження української мови як державної.

Концепція, зокрема, передбачає використання державними службовцями під час виконання своїх обов’язків лише державної, української, мови; використання лише державної мови в діяльності комунальних ЗМІ; надання послуг лише державною мовою в освітніх закладах, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів; пріоритет української мови в рекламі тощо.

Після аналізу проекту концепції працівники юридичного відділу ОДА дійшли до висновку, що її неможливо впровадити, оскільки положення концепції суперечать чинному закону “Про засади державної мовної політики”, ухваленому 2012 року за ініціативою та проектом “регіоналів” Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка.

Після відмови ОДА надати концепції офіційного статусу комісія звернулася до житомирських обласної та міської рад, які й ухвалили відповідне звернення до керівництва держави.

Довідка “Новинарні
Закон “Про засади державної мовної політики”
, або “закон Ківалова-Колесніченка” (за прізвищами авторів законопроекту) був ухвалений Верховною Радою 3 липня і набув чинності 10 серпня 2012 року.
Згідно з ним, у 13 регіонах України російська мова отримала статус регіональної, що фактично прирівнює її до державної.
В офіційному діловодстві дозволено використовувати не українську, а ту мову, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів.

Ухвалення закону викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція наголошувала на тому, що голосування за законопроект Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова у Верховній Раді відбувалося з порушенням Конституції, норм регламенту та процедури розгляду.

Після перемоги Майдану і втечі з України президента Віктора Януковича, 23 лютого 2014 року, ВР більшістю голосів визнала закон Ківалова-Колесніченка таким, що втратив чинність. Це викликало підбурювану “регіоналами” та Росією паніку проросійського населення в південно-східних регіонах України.
Тодішній в.о. президента України і голова ВР Олександр Турчинов заявив, що не підпише рішення парламенту про скасування цього закону, поки не буде підготовлений і проголосований новий “мовний” закон.

13 лютого 3015 року Конституційний Суд України відкрив провадження за конституційним поданням 57-ми народних депутатів України щодо відповідності закону “Про засади державної мовної політики” Конституції.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *