Це були перші українські “кіборги”. Країна відзначає річницю подвигу під Крутами (ВІДЕО)

 

У п’ятницю, 29 січня, Україна вшановує пам’ять Героїв Крут.

“Дуже важливо, щоб Україна пам’ятала уроки, винесені з героїчного подвигу під Крутами: уроки національної єдності і створення сильної армії”, – сказав заступник голови адміністрації президента України Ростислав Павленко на брифінгу, що був присвячений відзначенню 98-ї річниці битви під Крутами.

“Урок мужності” Порошенка
в контексті паралелей АТО і 1918 року

29 січня плануються традиційні покладання квітів на Аскольдовій могилі в Києві, де поховано загиблих Героїв Крут, розстріляних більшовиками взимку 1918-го.
Президент Петро Порошенко цього дня проведе “Урок мужності” в Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Цей урок транслюватиметься на всі військові навчальні заклади країни, розповів Ростислав Павленко.

Радник голови АП Наталка Попович повідомила, що концепція відзначення Дня пам’яті Героїв Крут цього року є частиною великої інформаційної кампанії до 25-річчя Незалежності України.

“Наші воїни на Сході сьогодні де-факто завершують ту справу, яку розпочали їхні ровесники майже 100 років тому. Відтак в інформаційній кампанії будуть паралелі між минулим і теперішнім”, — зазначила пані Попович.

Мітинг-реквієм на місці бою

Основним заходом із відзначення пам’ятної дати стане проведення мітингу-реквієму на території Меморіального комплексу “Пам’яті Героїв Крут” за участю представників Інституту національної пам’яті.

У рамках заходу заплановано:

  • покладання квітів до меморіалу;
  • поминальна литія у пам’ять про загиблих за рідну землю;
  • показ літературно-мистецької композиції, присвяченої вшануванню пам’яті Героїв Крут.

Учасники заходів мають можливість оглянути об’єкти меморіалу та експозицію про бій під Крутами у контексті Української революції 1917–1921 років, яка розташована у чотирьох музейних вагонах.

Цього року один з головних лейтмотивів урочистостей із відзначення подвигу Героїв Крут — вшанування пам’яті бійців АТО, які теж загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
У штабному вагоні (біля паровоза) розташована тематична експозиція, присвячена сучасним героям України, що захищають нашу Вітчизну від російського агресора.

 

Місце й час проведення: 11:00, меморіальний комплекс “Пам’яті героїв Крут”, Чернігівська область, Борзнянський район, Печівська сільська рада, с. Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38.

Реконструкторське відео

Волонтерська творча група створила зворушливий соціальний ролик, у якому реконструйовано бій під Крутами і зображено нерозривність тих подій із сучасною боротьбою проти східного ворога.

Олеся Драшкаба, яка координувала підготовку ролика, розповіла, що головною метою відео було зачепити глядача, показати йому цю історію і спонукати подумати про неї.

29 січня відео-ролик транслюватимуть загальнонаціональні та регіональні телеканали. Окрім того, його покажуть у школах по всій Україні.

Реконструкція бою під Крутами на місці історичної події (за участю президента Віктора Ющенка, лютий 2008 року). Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Реконструкція бою під Крутами на місці історичної події (за участю президента Ющенка, 2008).
Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

На важливості створення такого відео наголосив заступник міністра освіти Олег Дерев’янко. Він розповів, що для вчителів історії розроблено програму підвищення кваліфікації, яка ґрунтується на усвідомленні ролі героїчної битви 1918 року в становленні української державності.

“Ці події не можна трактувати, як поразку в бою. Це перемога українського духу. Це були перші українські «кіборги». І надзвичайно важливим є факт, що це були студенти, молодь, яка завжди є рушійною силою на шляху нашого народу до свободи”, — зазначив Дерев’янко.

В’ятрович: Сучасну російську армію може перемогти
лише Українська армія, а не пострадянська

Пам'ятник Героям Крут на місці історичної події. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Пам’ятник Героям Крут на місці історичної події.
Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Окреслюючи військові і політичні наслідки бою під Крутами, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що навряд чи можна говорити про поразку.

“Співвідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат — 1 до 3 саме на користь українців, — розповів голова УІНП, — Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на чотири дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, аби домогтися від міжнародної спільноти визнання України. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії”.

Володимир В’ятрович презентував проект УІНП “Воїни. Історія українського війська”. Це 24 великі плакати, на яких зображені українські вояки, починаючи з часів Київської Русі й закінчуючи сучасністю.

Окрім плакатів, які будуть розповсюджені по всіх військових частинах і військових навчальних закладах України, підготовлено також брошуру з історією українського війська з Х до ХХІ століття.

“Ми абсолютно щиро переконані в тому, що сучасну російську армію може перемогти лише Українська армія, а не якась пострадянська. І реформа армії — це не тільки її модернізація технічна, це повернення її до українських військових традицій”, — підсумував В’ятрович.

Смолоскипний марш націоналістів

29 січня в Києві з ініціативи міської організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” відбудеться традиційний смолоскипний марш з нагоди 98-ї річниці героїчного бою під Крутами та придушення січневого заколоту більшовиків.

Збір – о 18:00 біля станції метро “Арсенальна”.

“Учасники пройдуть маршем вулицею Мазепи, алеєю Героїв Крут до церкви на Аскольдовій Могилі, де поховані крутянці та герої нинішньої російсько-української війни”, – анонсували у ВО “Свобода”.

Вечір за участю учасників АТО в музеї Гончара

Цього ж дня о 17:00 вечір вшанування пам’яті загиблих під Крутами відбудеться в музеї Івана Гончара в Києві.
Цей захід анонсували на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Сергій Тріскач, голова правління ГО “Українська асоціація інвалідів АТО”, та Костянтин Вінніченко, президент фонду учасників бойових дій “Єдність побратимів”.

За словами Вінніченка, на вечорі пам’яті будуть присутні наукові співробітники Інституту національної пам’яті, відбудеться показ документального фільму про події 1918 року та концерт за участю українських виконавців.
Серед запрошених – військовослужбовці, які брали участь у бойових діях на Сході України.

“Якщо ми не вивчаємо уроки нашої історії, всі невивчені уроки повторюються”, – переконаний президент фонду “Єдність побратимів”.
Майже сто років тому, коли Україна стояла на шляху здобуття незалежності, більшовицька Росія так само не бажала, аби Україна була незалежною, додає керівник ГО “Українська асоціація інвалідів АТО”.

Тріскач нагадав, що тоді, у грудні 1918 року, Росія направила 30-тисячне військо в Україну. Громадське суспільство, зокрема студентство, стало на захист держави, “висунулися на передову, під Крути, і дало перший бій більшовицькій армії. І протягом п’яти днів 400 студентів, не маючи військового досвіду, стояли на смерть, захищаючи Україну від багатотисячного війська більшовицької Росії”.

На вечір вшанування пам’яті загиблих під Крутами вхід вільний.

Численні заходи з нагоди річниці бою під Крутами пройдуть також у регіонах України.

Історична довідка: бій під Крутами

Реконструкція бою під Крутами на місці історичної події (за участю президента Віктора Ющенка, лютий 2008 року). Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Реконструкція бою під Крутами на місці історичної події (за участю президента Ющенка, 2008).
Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Одна з героїчних і водночас трагічних дат української історії – 29 січня 1918 року, коли відбувся бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).

Григорій Піпський4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти.

Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.

Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення.

Командир студентської сотні сотник Андрій Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки.
Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів.

Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня — через суттєві втрати й розібрану залізницю.

Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум’ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб).
Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир і вийшли на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями.

Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали – розстріляли чи закололи багнетами.

Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати “Ще не вмерла Україна”, і решта студентів підтримали спів.

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Вшанувати героїв зібралися тисячі киян.

Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш “Пам’яті тридцяти”.

Вшанування 90-ї річниці подвигу Героїв Крут за участю президента Віктора Ющенка, лютий 2008 року. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Вшанування 90-ї річниці подвигу Героїв Крут за участю президента Віктора Ющенка, лютий 2008 року.
Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

На початку 1990-х цей вірш поклала на музику співачка Марія Бурмака (див. відео на початку).

Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими – порівняно з більшовиками – людськими втратами.

Відомі імена частини полеглих: сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Іван Сорокевич, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський…

На державний рівень подвиг героїв-крутянців вийшов у період президентства Віктора Ющенка. Так, у 2008 році біля станції Крути відбулася велика меморіальна акція з нагоди 90-річчя бою, що включала його масштабну реконструкцію зі 150 гвинтівками, шістьма старовинними кулеметами, гарматою зразка 1902 року та гаубицею 1909-го.

Ющенко нагадав про те, що тривалий час цю історичну подію “хибно тлумачили, умисно применшуючи її до масштабів невеличкого бою”, однак цій битві судилося стати знаковою для української історії.

“Пам’ять про подвиг Героїв Крут є вічною і святою. Наша відповідальність полягає в тому, щоб захистити святі сторінки нашої історії. Влада зобов’язана зробити все, щоб не допустити найменших блюзнірських замахів на наші святині”, – заявив тоді Віктор Ющенко.

 

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *