Як питання автокефалії Української церкви “зриває” проведення Всеправославного собору

Синаксис

 

На Зібранні предстоятелів помісних православних церков (Синаксисі), що відбувається цими днями у Православному центрі Вселенського патріархату в передмісті швейцарського міста Женеви, Шамбезі, Константинопольський патріарх Варфоломій заявив про низку перепон до проведення Всеправославного собору.
Однією з таких перепон він назвав процедуру надання автокефалії, повідомляє сайт “Релігія в Україні”.

Це питання, внесене в перелік тем майбутнього Собору ще під час Першої перед соборної наради 1976 року, є одним із найбільш суперечливих у дискусіях між помісними церквами. Тому на попередньому Синаксисі предстоятелів, що відбувся в березні 2014 року, було вирішено “продовжити його обговорення з метою досягнення в майбутньому одностайного рішення”.

Це фактично означає згоду на тому, що майбутній Всеправославний собор, підготовка до проведення якого триває вже понад півстоліття, може завершитися без вирішення “автокефальної проблеми”. Попри це, як зазначив патріарх Варфоломій, “деякі церкви” вимагають відкласти проведення запланованого на 2016 рік Собору до ухвалення такого одностайного рішення.

Очевидно, йдеться про Московський патріархат (РПЦ), пропозиції якого щодо процедури надання автокефалії передбачають консенсус усіх помісних церков і практично унеможливлюють будь-яку автокефалію в майбутньому.

Зрозуміло, що все це Російська православна церква робить передусім для того, щоб закрити будь-яку можливість надання канонічної автокефалії Українській православній церкві.

Як зазначив Вселенський патріарх, у цій ситуації Константинопольська церква виступає за те, щоб усе ж провести Всеправославний собор найближчим часом, але не обговорювати на ньому суперечливі питання.
Окрім процедури надання автокефалії, такими є також питання церковного календаря, тобто можливої уніфікації дат церковних свят для всіх православних церков, і Диптихів – певним чином упорядкованих списків незалежних взаємовизнаних православних церков, у якому зараз налічується 14 церков за Константинопольською, і 15 – за Московською версією.

“Українське питання” з “кремлівським словником”

“Українське питання” є одним із найгарячіших на зібранні предстоятелей у Шамбезі. Передусім – із подачі предстоятеля чи не найвпливовішої у православному світі Російської церкви. У своєму зверненні до Синаксису з нагоди його відкриття 22 січня патріарх Кирил відвів Україні центральне місце, не шкодуючи епітетів із кремлівського “словничка означень української влади” (хіба що “хунту” забув).

Читайте також:
Олігарх Новінський у Женеві прислужує патріарху РПЦ Кирилу.
І допомагає зірвати визнання УПЦ КП?

“Зараз насильницьким шляхом захоплено понад 30 храмів Української православної церкви (МП – “Н”). Іще не менше 10 перебувають під загрозою нападу розкольників і націоналістів, які видають те, що відбувається, за нібито добровільний перехід віруючих у так званий Київський патріархат. Насправді це справжнісіньке бандитське, рейдерське захоплення: проводять збори осіб, що не мають відношення до громади, потім за допомогою влади фальсифікують статутні документи, захоплюють храм силами бойовиків-націоналістів, а громаду храму разом зі священиком викидають на вулицю!” – заявив глава РПЦ.

За словами Кирила, “неможливо уявити, щоб у Швейцарії, Греції або в іншій європейській країні в православний храм могли б прийти представники іншої конфесії й “ухвалити рішення”, що тепер цим храмом будуть користуватися вони. А в Україні це зараз реальність”.

Предстоятель РПЦ також процитував лідера одіозного українського об’єднання “Братство” Дмитра Корчинського:
“Якщо митрополит Онуфрій (глава УПЦ Московського патріархату. – “Н”) досі належить до канонічної церкви, то лише тому, що не знайшлося відповідного знаряддя тортур – праски або паяльника”. Страшно уявити, що було б, якби ці бандити отримали канонічну легалізацію і влилися в наше середовище!”.

Патріарх як інструмент політики агресора

Ці слова патріарха Кирила викликали негайну реакцію з боку Синоду УПЦ Київського патріархату, який відбувся у Києві 23 січня під головуванням патріарха Філарета. Синод висловив обурення, назвавши виступ Кирила “тенденційним, необ’єктивним, наповненим посиланнями на неіснуючі або однобоко чи спотворено висвітлені факти”.

Як наголошують в УПЦ КП, промова Кирила вводить учасників Синаксису в оману щодо реальної ситуації в Україні, в тому числі у питанні переходу громад Московського патріархату під омофор Київського патріархату.
“Тому цей виступ, як публічне виголошення неправди і введення інших в оману, є недостойний сану архієрея, носієм якого є Кирил (Гундяєв), та посади предстоятеля РПЦ, яку він обіймає”, – йдеться в ухвалі Синоду.

Єпископи УПЦ КП пояснюють таку поведінку глави РПЦ тим, що Кирил “перебуває у залежності від державної влади Росії, яка з кінця лютого 2014 року і дотепер здійснює військову, інформаційну та економічну агресію проти України, окупувала Крим та частину території Донецької і Луганської областей”. Тому “є об’єктивні підстави стверджувати, що заяви та дії Московського патріарха Кирила (Гундяєва) і в цілому Московської патріархії щодо України перебувають під впливом влади Росії та є елементом її агресивної політики”, – наголошують єпископи УПЦ КП.

Також Синод УПЦ КП акцентує на тому, що керівництво УПЦ МП “категорично відкидає будь-які пропозиції щодо діалогу, виступаючи лише з ультимативними вимогами та ігноруючи реальне бажання власних парафіян вийти з-під юрисдикції Московського патріархату”.

Укотре закликавши УПЦ МП до “конструктивного діалогу”, єпископи УПЦ КП звернулися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надіслати в Україну авторитетну церковну комісію “для дослідження справи і подальшої доповіді помісним православним церквам”.
При цьому представників Московського патріархату, як залежного від влади держави-агресора, до комісії просять не включати.

Як російсько-турецький конфлікт “перемістив” Всеправославний собор у Грецію

Наразі учасники Синаксису в Шамбезі, який триватиме до 28 січня, зійшлися на тому, щоб у будь-якому разі перенести проведення Всеправославного собору зі Стамбула (Константинополя) на грецький острів Крит – з огляду на “надзвичайні об’єктивні обставини”.

Вселенський патріарх Варфоломій.

Вселенський патріарх Варфоломій. Фото О.Варов/Patriarchia.ru

Це рішення було ухвалене також за наполяганням патріарха РПЦ Кирила. Адже під “надзвичайними обставинами” мається на увазі конфлікт між Росією і Туреччиною.

Нагадаємо, 24 листопада 2015 року турецький винищувач збив російський бомбардувальник Су-24, який летів бомбити Сирію. В Анкарі запевняють, що Су-24 незаконно перетнув кордон Туреччини, в Москві наполягають на тому, що його було збито над сирійською територією. Конфлікт призвів до того, що президент Росії Володимир Путін закрив авіасполучення з Туреччиною й запровадив низку санкцій проти цієї країни.

Серед причин, з яких йому не підходить раніше визначений як місце проведення Собору Константинопольський храм св. Ірини, Кирил назвав також той факт, що на дверях цієї церкви нібито є арабські написи “зі згадкою Аллаха і спрямовані проти християн”.

При цьому глава РПЦ висунув пропозицію провести Собор на Афоні, але Константинопольський патріарх за підтримки предстоятелей православних церков Сербії та Кіпру запропонував натомість острів Крит.

Фактична робота зі скликання Всеправославного собору, запланованого на 2016 рік, ведеться з 1961 року. Такий тривалий період підготовки пов’язаний із необхідністю досягти згоди між церквами.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *