77 суддів-переселенців з окупованих територій досі не отримали роботу в Україні

Судді, які не погодилися працювати з окупаційними режимами в Криму і на Донбасі та переїхали на мирні території, досі не працевлаштовані.
Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі сьогодні заявив Владислав Руденко, суддя Старобешівського районного суду Донецької області, член Асоціації розвитку суддівського самоврядування (АРССУ).

“77 суддів-переселенців на сьогоднішній день досі не отримали робочого місця на контрольованій території, їм повністю припинено будь-яке утримання з боку держави. Це не підвищує ефективності ні правосуддя в державі, ані авторитету держави”, – наголосив Владислав Руденко.

Це питання розкриває зокрема й іншу проблему. Судді, які не обрані парламентом безстроково, не можуть бути переведені до іншого суду, зауважила Ганна Бондаренко, суддя господарського суду Києва, член правління АРССУ.

За її словами, є випадки, коли вони роками чекають свого призначення Верховною Радою. Адже існує процедура призначення суддів на посаду на 5 років, а потім – суддя переобирається безстроково народними депутатами.

Ганна Бондаренко підкреслила, що проблема полягає в тому, що на сьогодні ВР не має чіткого строку, визначеного законодавством, коли вона має проголосувати за обрання суддів безстроково. Останнє голосування відбувалося у травні минулого року.

“При цьому деякі рекомендації про обрання суддів безстроково перебувають на розгляді понад 2 роки. Це створило ситуацію, коли на сьогодні вже більше ніж 600 суддів з направленими рекомендаціями, перебувають на розгляді Верховної Ради”, – заявила суддя.

Таким чином, ці особи ходять на роботу, отримують зарплату, але не можуть здійснювати правосуддя, тобто слухати справи. Така невизначеність щодо їхньої подальшої професійної долі створює серйозні проблеми, оскільки в невеличких містах “не залишилось жодного судді, які можуть відправляти правосуддя”, повідомила суддя госпсуду Києва.

Андрій Іванов, суддя Перевальського районного суду Луганської області, член правління АРССУ, зазначив, що назріло проведення конституційної реформи, зокрема, в питанні реформування судової системи. І судді самі всіляко її підтримують, так само, як і висновок Конституційного суду щодо відповідності закону України внесень змін до Конституції.

“Ми сподіваємось, всі зауваження будуть враховані, і внесення змін до Конституції буде оптимальним. Враховуючи права суддів, їх недоторканість, та буде усунений будь-який політичний вплив на суддів”, – висловив сподівання Андрій Іванов.

Проте, за його словами, певні ризики для Конституційної реформи в питанні правосуддя містяться саме у перехідних положеннях.
“Перші такі ризики, які ми намагаємося донести до законодавців, це те, що вирішення питання суддів, призначених вперше на 5 років, як пропонується перехідними положеннями, несе певні ризики в тій частині, що ці судді залишаються залежними щодо вирішення своєї долі”, – зауважила суддя Бондаренко. І додала, що існує сумнів, чи будуть вони незалежними, враховуючи, що їхню долю вирішуватимуть по закінченню їхніх повноважень – до 2018 року.

З огляду на вищезазначені проблеми, учасники брифінгу повідомили, що створена Асоціація розвитку суддівського самоврядування в Україні.
Її діяльність буде спрямована на організацію ефективної комунікації суддів і здійсненням громадського контролю за діяльністю органів, від яких залежить вирішення питань щодо прав суддів.