Як у Криму виживають наші церкви: УГКЦ визнає російське законодавство, УПЦ КП – ні

Російські військові - Крим церква

 

У Криму на постійній основі залишається тільки один священик Української греко-католицької церкви. Інші мають право здійснювати богослужіння на окупованому півострові на ротаційній основі за наявності міграційних карт.
Річ у тім, що священики з материкової України мають право перебувати на території анексованого Росією Криму не більше ніж 90 днів. Про це йдеться в статті “Як українським церквам у Криму вдається залишатися українськими” на сайті krymsos.com.

Настоятель греко-католицької громади Ялти ще в квітні 2014 року був змушений залишити Крим. Протягом 2014 року Блаженніший Святослав, предстоятель УГКЦ, яка має у Криму півдесятка парафій, повідомляв те, що російська пропаганда говорить про греко-католиків як про “радикальних націоналістів”.

Заяву Кримського деканату УГКЦ на перереєстрацію за російським законодавством, подану більше ніж півроку тому, досі не підтвердили. Але така заява була.

За словами канцлера Одеського екзархату УГКЦ отця Миколи Слободяна, адміністрація анексованого півострова постійно вказує на дріб’язкові граматичні помилки.

“Я не бачу логічного пояснення, чому нашу реєстрацію ще досі не підтвердили. Виглядає так, ніби просто не знають, що робити з УГКЦ у Криму. Якби мали відмовити, то вже б давно відмовили: тяжко відмовити і не знають, як дозволити. Можливо, чекають рішення Москви”, – каже о. Микола.

За словами одного зі священиків УГКЦ, який служить на півострові, Кримський деканат УГКЦ до 16 березня 2016 року може існувати легально за документами, виданими “за України”. Однак процес перереєстрації є неминучим.

“Стоїть вибір: або ліквідація громади (тобто в нас заберуть всі культові споруди), або все ж таки юридично ми це питання врегулюємо. Над цим працює і Ватикан, і українська влада”, – розповідає священик.
На додачу він каже, що хвиля, коли невідомо звідки було чекати небезпеки (причому навіть не від урядовців, а від різних фанатично налаштованих людей), вже минула. На цей час конкретних претензій до священиків і парафіян УГКЦ ніхто не висловлює, проте відчуваються загальні антиукраїнські настрої на півострові.

Молитва за жертв Голодомору 1932-33 років у храмі УПЦ КП в Криму. Фото: Крим.Реалії

Молитва за жертв Голодомору 1932-33 років у храмі УПЦ КП в Криму. Фото: Крим.Реалії

Що ж стосується Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату – її представники не подавали документів на реєстрацію згідно з російським законодавством.

“Ми не вважаємо, що наша церква має бути в перших рядах тих, хто буде реєструватися за російським законом, як це зробив Московський патріархат ще у червні, – пояснив голова прес-центру УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря). – Ми маємо таку позицію, що скільки буде можливість не реєструватися за російським законодавством, стільки наші релігійні організації в Криму цього не будуть робити”.

На цей час у Криму діють 9 релігійних громад УПЦ КП з 41, які були зареєстровані за українським законодавством. Навіть до окупації не всі вони функціонували повноцінно, але працювала явно більша кількість, ніж зараз. Чимало священиків були змушені виїхати з Криму з моменту окупації. На тих же священиків і парафіян, що залишилися, здійснюється тиск.

У Севастополі та в селі Перевальне було силоміць забрано храми; останній випадок, коли на парафіян напали представники «кримської самооборони», тамтешня окупаційна “прокуратура” не стала розглядати, залишивши злочинців безкарними. Також ліквідовано парафії УПЦ КП у Красноперекопську та Керчі.

Напередодні Нового 2016 року російські силовики вдерлися до помешкання батьків священника УПЦ КП, який вже 5 років як виїхав із Криму і перебуває серед духовенства Дніпропетровської єпархії. Але “прокуратура Криму” видала постанову про притягнення його до відповідальності за начебто участь у екстремістській організації.

“Зрозуміло, що зараз наших священиків не виганяють на вулицю і не вбивають, як це робили з релігійними діячами бандити на Донбасі. Але певний тиск, безперечно, є, причому постійний психологічний, – розповідає архієпископ Євстратій. – Є тиск з боку російських спецслужб, які постійно стежать за діяльністю наших священиків, нашої громади. По суті вже сама приналежність до Київського патріархату в окупованому Криму вже дає підстави почуватися в небезпеці. Адже це у своїй більшості люди, які розмовляють українською мовою, ходять на богослужіння, які проводяться українською мовою, до церкви, де моляться за збереження України, де відзначають українські свята, такі як День Незалежності, поминають жертв Голодомору в День пам’яті.
Релігійні громади діють, хоча очевидно, що не в тій мірі, як раніше. Але слід відзначити, що і до окупації Криму Київський патріархат в АР Крим був утиснений, упосліджений, і кримська влада робила все для того, щоб максимально перешкоджати діяльності нашої церкви на користь розвитку Московського Патріархату. – Тому не надавалися приміщення та земельні ділянки, чинилися різні інші форми утиску. І після окупації кілька приміщень, в яких здійснювалась молитва, храми, було відібрано так званою «самообороною». Деякі громади позбулися молитовних приміщень через те, що вони їх отримали в оренду від приватних власників, на яких було вчинено тиск з метою відмовити в оренді. Зокрема так в Керчі громада позбавилась можливості молитися”.

У будь-якому випадку представники УПЦ КП не вважають за необхідність проходити перереєстрацію за законодавством РФ, адже їхні релігійні громади діють відповідно до української реєстрації, ніякою незаконною діяльністю вони в Криму не займаються. Якщо окупаційна влада у Криму буде чинити тиск на громади Київського патріархату, представники УПЦ КП обіцяють вимагати втручання як України, так і міжнародних організацій, для захисту прав віруючих.

“У мене поки складається враження, що кримська окупаційна влада побоюється відповідної міжнародної та громадської реакції на більш відкриті явні локальні утиски Київського патріархату. Наприклад, відверті утиски УПЦ КП можуть відбитися на ставленні до церкви Московського Патріархату в Україні. Наприклад, коли наш храм у Перевальному навесні 2014 року захопила так звана «самооборона Криму», Україною прокотилась хвиля обурення, яку, я вважаю, російська влада певним чином врахувала”, – додає архиєпископ Євстратій.

Читайте також:
Піп з “ЛНР” “відправив до пекла” дитину з українською метрикою

Київрада не стала передавати Лавру Київському патріархату

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *