Помер знаменитий штангіст Жаботинський. Він був кумиром Шварценеггера

леонід жаботинський

 

14 січня на 78-му році помер знаменитий штангіст – дворазовий олімпійський чемпіон з важкої атлетики, неодноразовий чемпіон світу, Європи та СРСР Леонід Жаботинський.

“Пішов з життя Леонід Іванович Жаботинський. Завдяки природному таланту, цілеспрямованості і колосальній роботі над собою наш легендарний земляк встановив 19 світових рекордів, 20 рекордів СРСР, 58 рекордів України. За його ініціативою в 1979 році в Запоріжжі був збудований клуб, відкрита СДЮШОР “Спартак” з важкої атлетики. Щорічно в місті проводяться турніри на приз Леоніда Жаботинського. Йому присвоєно звання почесного громадянина Запоріжжя”, – повідомляється на сайті міської Запоріжжя.

Офіційної інформації про причини смерті легендарного спортсмена немає.

Леонід Жаботинський народився 28 січня 1938 року в селі Успенка Краснопільського району Харківської (нині Сумської) області.
Батько – Іван Пилипович Жаботинський, мати – Єфросинія Данилівна Жаботинська (Северин).

Переїхав до Харків з батьками на початку 1941 року. Пережив німецьку окупацію 1941-1943 років.

В юності захоплювався різними видами спорту: боротьбою, боксом, легкою атлетикою. Закінчивши 7 класів, пішов працювати на Харківський тракторний завод і одночасно займався в секції важкої атлетики під керівництвом тренера М. П. Світличного. У цьому виді спорту Жаботинський вперше виступив на чемпіонаті України в 1957 році, де посів третє місце (415 кг за сумою триборства). За рік став майстром спорту.

У 1963 році Леонід встановив перший світовий рекорд (165 кг у ривку), став членом збірної СРСР і посів третє місце на ЧС у Стокгольмі.

Невдовзі ім’я Жаботинського стало в СРСР прозивним для дужого, сильного чоловіка – приблизно як зараз “Шварценеггер”.

Леонід Жаботинський – дворазовий олімпійський чемпіон (1964, 1968) з важкої атлетики у суперважкій вазі, чотириразовий чемпіон світу (1964-1966, 1968), дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), п’ятиразовий чемпіон СРСР (1964-1969). Заслужений майстер спорту СРСР (1964).

Своє перше олімпійське “золото” (Токіо-64) українець Жаботинський виграв у запеклому протистоянні з росіянином Юрієм Власовим.

Цей “батл” був справді епічним. Японські газети тоді писали: “Хто не бачив поєдинку Власова і Жаботинського – не бачив Олімпіади”.

У Токіо Жаботинський встановив олімпійські рекорди в сумі триборства (572,5 кг) та ривку (167,5 кг), світовий рекорд у поштовху (217,5 кг) і в сумі випередив чемпіона попередньої Олімпіади на 2,5 кг.

З професійного спорту Жаботинський пішов у середині 1970-х. У 1975 році переїхав до Москви, працював старшим офіцером спорткомітету Міністерства оборони СРСР, тренером збірної команди Збройних сил.
У 1987-1991 роках служив військовим радником з питань спорту на Мадагаскарі.
Був проректором Московського інституту підприємництва і права, після чого повернувся до Запоріжжя.

Має синів Руслана й Вілена, які живуть у Запоріжжі, обидва – майстри спорту з важкої атлетики. Старший син Руслан – віце-президент обласної федерації важкої атлетики, автор книги “Мій батько – Леонід Жаботинський” (2014).
Сам Леонід Іванович написав книжку “Сталь і серце”.

Леонід Жаботинський був одним із кумирів юного Арнольда Шварценеггера.
Під час візиту Жаботинського до США на запрошення Шварценеггера Арнольд йому сказав:
“З самого дитинства я за тебе вболівав. Навіть під час токійської Олімпіади, хоча там виступали Шеманськи й Губнер. За них теж, звичайно, переживав, але мені чомусь хотілося, щоб виграв ти”.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *